Лубенський район розташований у північно – західній частині Полтавської області в зоні лісостепу.
Межує на півночі з Чорнухинським і Лохвицьким районами, на сході – Миргородським, на півдні – Хорольським, на заході – Оржицьким, Гребінківським, Пирятинським районами області.
Районний центр – місто обласного підпорядкування Лубни, розташоване на березі річки Сула.
Історія Лубенського району тісно пов’язана з намірами князя Володимира Святославовича зміцнити кордони Київської Русі.
У 988 році на високому пагорбі над Сулою було закладено фортецю і поселення «Лубно» , яку в 1239 році зруйновано монголо – татарами. З часом ці землі стали належати князям Вишневецьким, котрими в 1589 році закладено замок над Сулою на старому Лубенському городищі.
В 1658 році було створено Лубенський козацький полк як адміністративно – військову одиницю.
Лубенський район, як адміністративно – територіальну одиницю створено у відповідності з Постановою ВЦВК від 7 березня 1923 року.
Адміністративно – територіальне формування району завершилось у 1957 році з приєднанням Тернівщинської і Шершнівської сільських рад ліквідованого    Покрово – Багачанського району.
Площа району – 1,4 тис.км2.
Населення станом на 01.01.2011 року 34236 чоловік, переважна більшість якого українці і, з якими поруч проживають на території району росіяни, євреї, поляки, представники інших національностей.
В районі 81 населений пункт, що об’єднано у 26 сільських рад.
Районна рада є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальних громад сіл у межах повноважень, визначених Конституцією та відповідними законами України.